Майже щодня збільшується список країн, які визнають дії армії Росії в час війни в Україні – геноцидом. 11 травня до цього списку додалася Чехія.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Що відомо
"Чеський Сенат щойно визнав злочини, які російська армія вчиняє в Україні, геноцидом Українського народу. У прийнятій постанові також міститься підтримка подальшого надання Чехією Україні зброї та отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС" – повідомив посол України у Чеській Республіці Євген Перебийніс у Twitter.
Наш дипломат також опублікував текст ухваленої резолюції, де сказано:
"Етнічно мотивовані злочини проти людства, такі як масові страти, прояв неповаги до загиблих, тортури, згвалтування, фізичне та психологічне насильство або насильницька депортація дітей, які Росія вчиняє системно та масштабно – це є проявом геноциду проти українського народу".
Реакція
У Києві вітали таке рішення.
"Чехія визнала злочини російської армії геноцидом українського народу. Прага добре пам'ятає 1968 рік і справжнє обличчя "визволителів". Дякую Сенат Чехії за хоробрість називати речі своїми іменами та за іншу істотну допомогу. Історія цього не забуде", – так прокоментував історичне рішення радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Обстановка
- Раніше, 28 квітня, парламент Канади визнав дії російських окупантів в Україні геноцидом. У канадському документі сказано, що військові РФ чинили злочини проти людяності за вказівками президента Росії Володимира Путіна та членів російського парламенту.
- Першою країною у світі, яка визнала Москву організатором геноциду в Україні стала Естонія. 21 квітня парламент цієї країни підтримав документ з засудженням дій Росії.
- На сьогодні у діях Росії в Україні вбачають геноцид також Польща, Литва та Латвія.
- Раніше сайт "Сьогодні" розбирався, що вчинення геноциду визнається у політичному та правовому полі. У політичному це відбувається на рівні парламентів окремо взятої країни, де найчастіше голосують за документ з засудженням злочинних дій.
- У юридичному плані геноцид визнається через суд. Як і для більшості серйозних міжнародних злочинів, для кваліфікації геноциду потрібно мати докази, що злочинець діяв з наміром.