Тиск на свободу слова

У листопаді 2021 року медіаексперти визнали, що в Україні з'явилися тривожні тенденції стосовно свободи слова та преси. Про це йдеться у матеріалі Deutsche Welle – видання опублікувало думки виконавчого директора Київського Інституту масової інформації Оксани Романюк, а також головного редактора онлайн-ресурсу "Детектор медіа" Отара Довженка.

Ось перші симптоми серйозних проблем зі свободою слова, які проявилися останнім часом:

• Під час інтерв'ю журналістів "Радіо Радбоду" з керівниками державного "Укрексімбанку", на знімальну групу напала охорона банку . Це сталося за прямим розпорядженням голови правління Євгена Мецгера. У журналістів забрали камери, стерли інформацію з носіїв. Самих їх утримували у приміщенні. Після того, як інцидент набув розголосу, Мецгер подав у відставку. Проте нещодавно заявив, що вважає свої дії злочином.
• Раніше журналісти проекту Слідство.Інфо заявили про спробу зірвати показ фільму-розслідування "Офшор 95", у якому продемонстровано фінансові схеми Володимира Зеленського та його оточення. Показ фільму планувався 3 жовтня у Малій опері.
• Потім була заява редакції телеканалу UA: Перший – про тиск Офісу президента стосовно відбору гостей для ток-шоу "Зворотній відлік".
• Єдине англомовне українське видання Kyiv Post, відоме своєю критичною позицією стосовно влади, несподівано оголосило про закриття . На думку Романюк, це надзвичайно тривожний сигнал – "бізнесмени починають "скидати" свої ЗМІ, які часто були незалежними, якісними через тиск на бізнес".
• Водночас Петро Порошенко повідомив про те, що продає свої медіаактиви. Причиною такого рішення Порошенко назвав "закон про деолігархізацію", який може бути використаний для боротьби влади "з неугодними ЗМІ".

Тиск влади на свободу слова значно посилився після того, як міжнародний розслідувальний проєкт Bellingcat опублікував подробиці провалу українських спецслужб в операції із затримання бійців російської військової компанії Вагнера, яка готувалась і здійснювалася протягом кількох років. З розслідування випливало, що:

• операція справді готувалася українською розвідкою, хоча раніше президент Зеленський заявляв, що такого не було – операцію він називав "не нашою";
• провал операції стався після того, як її фінальний етап – посадка літака з бійцями ПВК у Києві – був відкладений за розпорядженням, яке надійшло безпосередньо з офісу президента.

"Слава богу, в Україні сьогодні досить багато свободи слова", – ці слова належать прес-службі бізнесмена Аднана Ківана, власника Kyiv Post, який ухвалив рішення про закриття проекту. Проте, на думку експертів, ситуація зі свободою слова істотно погіршилася останнім часом. Можна говорити про спроби системного тиску на медіа у різний спосіб – від прямих заборон до спроб стравлювання журналістів. Лише останніми днями:

• близький до Офісу президента блогер Володимир Петров заявив, що має намір забрати у телеканалу "Україна" його бренд;
• Центр протидії корупції (Віталій Шабунін) оприлюднив повідомлення про проросійські тези у програмі "Хард з Влащенком", яка виходить на телеканалі "Україна 24". Самі наративи при цьому вказати важко.

Медіа Група Україна висловила свою позицію стосовно тиску на свободу слова у спеціальній заяві, опублікованій на сайті "Сегодня".