Ольга Кравченко
Редактор Київ Сьогодні 
Генрієтта Беух
Понад 30 колективів із різних куточків Буковини, сусідніх областей та навіть Румунії розважали 15 січня відвідувачів Маланка-фесту. Як повідомляє кореспондент "Сьогодні", видовище дивовижне.
Були традиційні Маланки з переодягненими персонажами, автентичні – у костюмах коників та ведмедів, а також гігантські платформи.
На старенького жигуля закріпили механізм і громіздку фігуру тигра – символ нового 2022 року. З усіх боків звучали музика та сміх.
Маланка – це народне свято з обрядовим перевдяганням у звірів та міфологічних персонажів характерне для різних районів Буковини.
За повір'ями переберія існує для того, щоб відлякати всяку нечисть шумом та страшними костюмами.
Щороку журі обирає три найкращі Маланки. За це витівники одержують приз.
Цього року фонд виділив понад 200 тисяч гривень.
Українські традиції
Головними атрибутами передноворічного вечора в українців на початку XX століття були: багатий святковий стіл, щедрування, ворожіння, вбрання, ігри та забави.
Обряди дня нагадують обряди Святвечора. Назва "щедрий" пов'язана зі звичаєм готувати багатий стіл, на відміну від Святого вечора.
На Маланку в селянському господарстві відбувалися обряди "господарської магії": молодих коней та волів уперше запрягали, щоб привчати їх до роботи. Подекуди цього дня ловили горобців і кидали у вогонь, а попіл, що вийшов, додавали до насіння, призначеного для посіву. Вважалося, що таким чином можна захистити поля від птахів.
На Харківщині святковий обхід дворів розпочинався з ранку, коли хлопчики та дівчатка окремо обходили двори з привітаннями та доброзичливістю ("меланкували"). Увечері чинили аналогічний обряд ("щедрували") дорослі дівчата.
Печерський
Шевченківський
Оболонський
Подільський
Голосіївський
Святошинський
Дніпровський
Дарницький
Деснянський
Солом'янський
Головні теми