Кримські санаторії виставили на торги за копійки

Три санаторії на Південному березі Криму повинні продати до кінця 2015 року. Російський Держрада Криму ще в червні ухвалив рішення про приватизацію відібраних у України санаторіїв "Дюльбер", "Місхор" і "Ай-Петрі", а також ряду інших об'єктів, пише "Крым.Реалии".

Передбачені попередня інвентаризація, оцінка майнових комплексів санаторіїв, кадастрові роботи, оформлення права власності. Тоді ж було вирішено, що прилегла територія продаватися не буде. У випадку з "Місхором" це 7 кілометрів берегової лінії і близько 7 гектарів прилеглої території. Загальна площа земельних ділянок трьох санаторіїв становить понад 40 гектарів. Санаторії увійшли до списку з 11 об'єктів.

Активістів у Києві, що відстежують маніпуляції російських властей Криму із захопленими активами, привернула увагу сума, яку ті очікують отримати від продажу, – 615 тисяч доларів США. Керівник ініціативи Free Crimea Тарас Березовець заплановану приватизацію називає злодійством. "Там є "Дюльбер", колишній санаторій управління справами Верховної Ради, два санаторії в Місхорі. Всі ці об'єкти продаються в середньому по 56 тисяч доларів, це ціна однокімнатної квартири в Києві. ... По суті, йде передача в руки своїм людям за низькою ціною", – сказав Березовець.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Примітно, що санаторій "Дюльбер" знаходиться в палаці, зведеному в кінці 19 століття членами російської імператорської сім'ї.

Низька ціна захопленого в України майна має і об'єктивні причини. Проти кримської влади діють санкції економічно розвинених держав Заходу, що створює ризики для потенційних інвесторів. Створення схеми за участю офшорних компаній для придбань активів у Криму вимагає додаткових витрат. Крім того, Крим – "сіра зона" беззаконня, де вибірково застосовується навіть не занадто комфортне для інвесторів російське законодавство. Крім того, ціну збиває неофіційний, але цілком реальний "корупційний податок", який доводиться платити бюрократам за будь-яке рішення чиновників.

І все-таки головна причина заниження ціни – прагнення скоріше позбутися краденого і отримати за нього хоч що-небудь, вважає економіст Тарас Загородній. "Я вважаю, що це спроба легалізувати власність. Потім це буде перепродано далі. Для того, щоб наступний власник був законним. Він зможе сказати: я нічого не знав про те, що власність була отримана незаконним шляхом", – сказав Загородній журналістам. На його думку, додатковий тіньовий дохід російська влада Криму отримає за "правильну" організацію приватизації, яка виключить участь у ній небажаних конкурентів.

Експерт з міжнародного та цивільному праву громадської ініціативи КримSOS Євгенія Андріюк вважає, що дії кримського керівництва має ознаки порушення і російського, і міжнародного законодавства. Рано чи пізно вкрадене доведеться повертати з доплатою, нагадала юрист. "Як тільки все повертається назад, власність повинна бути повернута державі, яка відновлює свій суверенітет. Повертають всі збитки і витрати, які під час користування були заподіяні", – посилається Андріюк на положення міжнародного законодавства, що регулюють відносини держави-окупанта з державою-жертвою агресії. Вона також зазначає, що неповага до права власності в Криму сьогодні стала буденним явищем і не залежить від рівня добробуту громадян: майно відбирають і у мільярдерів, і у малозабезпечених громадян. Тим часом, Міністерство юстиції України поки тільки готується відстоювати інтереси держави в міжнародних судах.