Прогулянка по Харкову: будинок знаменитості і чудеса

Багато визначних пам'яток на вулиці Раднаркомівській можуть розповісти харків'янам про талант одного з найвідоміших архітекторів Олексія Бекетова. Одна з його робіт – сучасний ДК міліції, в будівлі якого колись влаштувався клуб чекістів. Тепер же одне з приміщень міліцейського палацу займає морський музей, в якому можна розглянути в мельчашіе деталях стародавні кораблі. Ще одне творіння Бекетова – нинішній художній музей, в якому колись була недільна школа. А один з будинків і зовсім 120 років тому архітектор спроектував для себе. Тепер харків'яни можуть побачити кабінет і письмовий стіл, за яким Бекетов створював свої шедеври, і їдальню, в якій колись обідала його родина.

Закохані і сім чудес Харкова

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Площа Архітекторів, яка з'явилася всього шість років тому на перетині вулиць Пушкінської, Раднаркомівської і Дарвіна, відома не тільки пам'ятником закоханим, а й своїми чудесами. Виявляється, облаштування цього місця було давньою мрією місцевих архітекторів, які вирішили розмістити на площі мініатюри головних харківських пам'яток, які нарекли чудесами. У місті оголосили голосування, і кожен міг запропонувати свій варіант архітектурного дива. Причому на заклик відгукнулися не тільки харків'яни, але й жителі інших міст. За результатами голосування на площі з'явилися сім білих мармурових скульптур: Держпром, Успенський, Покровський і Благовіщенський собори, пам'ятник Шевченку, Дзеркальний струмінь, а також "Будинок зі шпилем".

У палаці міліції був клуб чекістів

На Раднаркомівській, 13 зараз розташовується Палац культури при Головному управлінні МВС. Будівлю ж звели наприкінці ХІХ століття як особняк банкіра і мецената Олексія Алчевського. До слова, саме він колись сплатив спорудження першого в Україні та Європі пам'ятника Тарасу Шевченку, який зараз знаходиться в колекції Національного музею у Києві. Після революції особняк банкіра націоналізували, і в 1921 році в ньому влаштувався клуб чекістів. Сьогодні тут проводять урочистості для міліціонерів, правоохоронці приймають присягу на вірність державі та отримують нагороди. У дворі біля будівлі ДК десять років тому встановили фігуру Архангела Михаїла з мечем, що символізує боротьбу зі злочинністю. На постаменті висічені прізвища 56 загиблих харківських міліціонерів.

У музеї покажуть корабель зсередини

У невеликій кімнаті в ДК міліції на вулиці Раднаркомівській, 13, знайшлося місце унікальному для Харкова морському музею. Відвідувач настільки незвичайного для сухопутного міста місця зможе відшукати тут десятки різноманітних моделей кораблів: від найдавніших і примітивних до авіаносців і есмінців Другої світової війни. Тут можна не тільки побачити деталізовані до дрібниць судна і зазирнути всередину, але і, наприклад, потримати в руках інвентар капітанів старовинних кораблів і приміряти форму морської авіації. Є тут навіть справжнє ядро вагою майже в 100 кг з турецького судна. Кажуть, більше 200 років тому з його допомогою потопили один з французьких кораблів.

У садибі Бекетова з'єднують серця

Дружина відомого харківського архітектора Олексія Бекетова Анна реалізувала одну з ідей чоловіка, і на заході ХІХ століття на нинішній Раднаркомівській, 10, з'явилася родинна садиба. Втім, в 1901-му через борги Бекетови були змушені продати свій будинок клубу автомобілістів, а ще через 30 років будівлю перейменували в Будинок вчених, яким воно, власне, є і по сей день. Садиба Бекетових відрізнялася красивими архітектурними елементами: оригінальними барельєфами, сходами з поручнями з червоного дерева і багатьом іншим. І незважаючи на те, що багато приміщень до наших днів не дожили, навіть те, що збереглося, вражає. В особняку можна побачити простору трапезну кімнату, розписану в стилі давньоруських княжих, робочий кабінет Бекетова, а також головний зал з мармуровим каміном, де влаштовують весільні церемонії.

"Ворог народу" складав для дітей

У 1936 р. в Харків з Ленінграда у видавничих справах приїхав відомий поет і дитячий письменник Олександр Введенський. У відділенні Спілки письменників він познайомився з молоденькою секретаркою, після весілля з якою і перебрався в наше місто назовсім. Сім'я оселилася в одноповерховому будинку на Раднаркомівській, 6/8. Але життя письменника в нашому місті було дуже важким. У 1938 р. видавці перестали друкувати його книги, через що Введенський продав все аж до одягу. А в 1941 р. його і зовсім заарештували за звинуваченням у контрреволюційній агітації. У будинок до Введенському увірвалися рано вранці, перевернули все догори дном і відвели письменника в облуправління НКВС, яке знаходилося зовсім поруч – на перехресті з Чернишевською. Загинув поет, коли його етапували на північ. По дорозі він викинув записку з посланням до дружини і дитині, яку підібрав випадковий перехожий і приніс в будинок на Раднаркомівську. Зараз приміщення в цій будівлі здають під офіси. Але за двома арочними вікнами знаходиться кімната, де працював Введенський, з пірамідальним скляним куполом, який колись висвітлював великий зал без вікон у центрі будівлі.

Полотна Шевченка і Айвазовського

У будинках №9 та №11 на Раднаркомівській, побудованих за проектами архітектора Бекетова, зараз розташовується Художній музей. Перша будівля передали під виставкові зали в 1986 році, але спочатку в ньому знаходилася недільна жіноча школа. А будинок №11 звели для власника пивзаводу Івана Ігнатіщева, але прожив він у ньому недовго: після Жовтневої революції особняк націоналізували, після чого сюди в'їхав Рада Народних Комісарів. Музей розмістився тут лише в 1944 році і в буквальному сенсі відроджувався з післявоєнного попелу. Напередодні війни художня колекція, яка вважалася однією з кращих в Союзі, не була включена в план евакуації, в результаті чого вдалося врятувати лише найбільш цінні експонати. Ті полотна, які залишилися в Харкові під час окупації, нацисти вивезли до Німеччини, а за кілька днів до звільнення міста спалили все, що не встигли вкрасти. Сьогодні фонди музею налічують близько 25 000 експонатів живопису, графіки та скульптури XV-XXI ст. А гордість музею – полотна Айвазовського, Рєпіна, Брюллова, Шишкіна, Васильківського та Шевченко.