Цікава прогулянка по Харкову: будинок-комуна і містечко для робітників

Харків забудовували не тільки архітектори з професійною освітою і різними регаліями. У 1920-1930-х роках в нашому місті звели багато будинків, спроектованих талановитим зодчим Віктором Троценком, який не мав спеціальної освіти. Спочатку він працював модельником сільськогосподарських машин, техніком, помічником архітектора, і тільки отримавши такий досвід, став архітектором в Управлінні зі спорудження залізниці Мерефа – Харків.

Троценко брав активну участь в різних архітектурних конкурсах, де його роботи відзначали маститі архітектори. Після успішної реалізації ряду проектів в різних містах Троценку присвоїли звання архітектора. Майстер працював переважно в галузі житлового будівництва і, досліджуючи народну архітектуру Слобожанщини, вносив в свої роботи елементи українських хат. Троценко розробив схему площі Свободи і Загоспром'я, реконструював будівлю міськради. Ми пропонуємо подивитися на інші, менш відомі роботи зодчого, які відповідали вимогам епохи.

БУДИНОК-КОМУНА. ЗАГАЛЬНИЙ ПРОСТІР БЕЗ КУХОНЬ, ДУШУ І ПОБУТОВИХ ТУРБОТ

На початку 1920- х в СРСР проектували будинки – комуни, які втілювали пролетарську ідею " усуспільнення побуту ". Людей позбавляли від господарських турбот і вирішували ці питання колективно. На всесоюзному конкурсі по створенню такого житла в Харкові першу премію отримав проект Троценко. У будинку людей розселили в корпусах без кухонь, а по центру розмістили їдальню, бібліотеку, пральню і душові .
вул. Студентська, 4
Старт

ЗАРОДЖЕННЯ КОНСТРУКТИВІЗМУ. РИСИ НОВОГО СТИЛЮ В ЖИТЛОВІЙ ЧОТИРИПОВЕРХІВЦІ

Житловий будинок звели за проектом Віктора Троценка в 1927 році. Зодчий використовував новаторські для тієї епохи прийоми: тригранні еркери ( виступаючі частини фасаду ), закруглені кути. Все це надавало звичайному будинку риси конструктивізму. Використовував зодчий і стрічкове скління сходів: вікна примикають один до одного, і між ними практично немає проміжків, таким чином виходили протяжні смуги .
Вул. Лермонтовська, 9
350 м

МІСТЕЧКО ДЛЯ РОБІТНИКІВ. ТРИ ДЕСЯТКИ ДВОПОВЕРХОВИХ КОТЕДЖІВ З УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ

У 1923-1924 роках в районі Московського проспекту з'явилося ціле котеджне містечко для робітників тракторного заводу. За проектом Троценка побудували 35 двоповерхових будинків на чотири квартири з окремими входами. У стилі будівель архітектор спробував відбити традиції українського народного зодчества: дерев'яні огорожі на ганку і невеликі балкони прикрашала різьба. Пізніше багато будинків в селищі знесли .
вул. Металіста, 5
3350 м

ТЕАТРАЛЬНИЙ БУДИНОК. ВЕЛИЧЕЗНА ЗАЛА НА 1800 ГЛЯДАЧІВ, СЦЕНА, ЩО КРУТИТЬСЯ, І КІНОЗАЛ НА ПІВТИСЯЧІ МІСЦЬ

Будівлю Палацу культури Харківського електромеханічного заводу спочатку зводили для Червонозаводського оперного театру. Будівництво почалося за проектом архітектора Валентина Пушкарьова, але Віктор Троценко вніс в проект значні зміни. Зал на 1800 глядачів був зі сценою, що оберталася, присутній там і кінозал на 500 місць. У роки війни будівля постраждала, після реставрації в 1963 році тут розмістився ДК ХЕМЗ .
пр- т Московський, 94
3750 м

МРІЯ РОБІТНИКІВ. ЗРУЧНОСТІ І ЗЕЛЕНЬ НАВКОЛО НА ПЕРЕТИНІ ПЛЕХАНІВСЬКОЇ І МОЛОЧНОЇ

Ще одне робітниче селище в 1920-х за проектом Віктора Троценка звели на вулиці Плеханівській. Він, як і містечко для трудяг в районі Московського пр-ту, складався з двоповерхових котеджів з українськими елементами. У будинку заселили робочих паровозобудівного заводу. У 1925 році забудували кутові ділянки перетину Плеханівської і Молочної вулиць, на північно-західному куті спорудили триповерховий житловий будинок з магазинами. Всього за проектом Троценка в Харкові побудували три житлові комплекси з рисами селища-саду, де будинки були сусідами з озелененими ділянками. У той час, коли більшість робочих тулилися в комуналках, таке житло зі зручностями стало справжньою революцією.
Вул. Плеханівська, 39
5250 м