Валентина Федоряка з села Трудолюб Полтавської області розповіла про свого чоловіка – бойце АТО, який загинув під Шахтарському Донецької області, пишуть "Факти".
"Мене багато хто питає, чому я відпустила Петю на війну, – каже 50-річна Валентина Миколаївна. – Але ми з ним це питання навіть не обговорювали. Чоловік вважав, що молоде покоління воювати не повинно. "Це наша війна, п'ятдесятилітніх, – говорив. – Ми дуже довго не могли розлучитися з комунізмом, тепер повинні за це розплачуватися".
Чоловік Валентини, Петро Федоряка, був приватним підприємцем. Він був відомий не тільки в Україні, але і в Європі як коваль-зброяр. Після оголошення часткової мобілізації одразу пішов до військкомату.
"Чоловіка дуже любили бійці. Його не можна було не любити. Петя легко знаходив спільну мову з усіма, з ким зводила його доля. Хвалився, що побудував в поле тандир – східну грубку, в якій випікав для хлопців коржі. Ходив в довколишні села і повертався звідти з їжею – місцеві щедро його пригощали", – розповідає вдова.
30 липня позиції українських військових під Шахтарськом почали обстрілювати і Петро зателефонував дружині, неначе відчуваючи біду. "Валюшенька, у нас такі доньки і зяті хороші, вони без нас вже обійдуться", – готував мене до гіршого. Як завжди, сказав, що він мене любить, і пообіцяв скоро повернутися...", – згадує жінка.
Петро Федоряка загинув о 3:00 ночі 31 липня. "Разом із залишками роти він намагався вирватися на трьох БМДР з Шахтарська, який зайняв російський "Оплот", що складається з добре підготовлених спецназівців. В цей час з міського парку їм напереріз виїхав танк. Снаряд потрапив в машину, в якій перебував Петя. Він і ще шестеро його бойових побратимів загинули миттєво", – розповідає Валентина.
Тіло бійця привезли на батьківщину в закритій труні 14 жовтня.