Росія може готувати хімічну атаку: про нову небезпеку на Донбасі

За п'ять років війни на багато що довелося подивитися по-новому. Ніколи не думав, що росіяни принесуть на нашу землю війну, смерть і розруху. Але принесли ж. Точно так же ніколи б раніше не подумав, що телевізор, (якому ми, які виросли при "Радах", не тільки звикли беззастережно вірити, але і щиро дивуватися, звідки він все це знає (жарт), зараз може видавати такі перли, які "на голову не налазять" – з розіпнутими хлопчиками, замордованими червоногруді снігурами тощо.

Згодом довелося звикнути до російської, м'яко кажучи, "нестандартної" пропаганді. І, тим не менш, останніми тижнями, навіть після певної адаптації до потоків постійної брехні, яку російська пропаганда щодня виливає на голови своїм споживачам, починаєш, як то кажуть, напружуватися.

Йдеться про постійні заяви з боку бойовиків, зокрема, такого собі Басуріна, про підготовлюваний широкомасштабний наступ української армії і, що характерно, саме на Маріупольському напрямку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Самі по собі ці заяви яйця виїденого не варті – хоча б тому, що вони, ці нещасні бойовики, кричать про ці наступи вже не перший рік. А ось те, що цього разу цей крик звучить в унісон ні з ким-небудь, а з офіційним представником МЗС РФ Марією Захаровою, вже дійсно недобре.

Причому ці заяви звучать постійно і з чудовою завзятістю.

Таке враження, що Захарова стала учасником певної інформаційної операції щодо вдовбування (а росіяни саме втовкмачують свої меседжі обраним для цього цільовим аудиторіям). Що найнеприємніше – це те, що страшилки про наступ неодмінно супроводжуються погрозами про яку-небудь диверсію, мало не хімічну атаку, яку Україна (країна, яка, до слова, не спеціалізується на виготовленні хімічних речовин) чомусь вирішила провести чи то паралельно з наступом, чи то напередодні оного. Для посилення ефекту, чи що...

Ось наприклад, зроблена днями заява, де Захарова стверджує, що ЗС України, скориставшись провокацією, мають на меті захопити всю неконтрольовану ними територію Приазов'я і вийти на кордон з Росією. Для цього, за її словами, створена потужне угруповання заборонених Мінськими угодами важкого озброєння і техніки. Буквально слово в слово те, про що перед цим говорив Басурін, – ніби перед ними один і той же текст.

Можливо, все це і лягало б в якусь логічну нитку, але, після скандалу з "Новачком" в Солсбері і його околицях саме Росія застовпила за собою ексклюзивне право на першість з проведення хімічних або радіаційних диверсій.

Саме тому ситуація зараз складається так, що ці масові вкидання в інформаційний простір з боку офіційних і неофіційних осіб Росії про хімічні атаки, що нібито готуються з боку України, наштовхує на банально просту, але, при цьому, незвично логічну думку, – як би цю диверсію не спланували самі росіяни: саме в їх національній традиції є прислів'я і про злодія, на якому шапка горить, і тому, хто голосніше за всіх кричить "тримай злодія!". Загалом, там важко щось зрозуміти, якщо користуватися виключно логікою, адже логіка – не найсильніше місце росіян з їх загадковою душею.

І, тим не менш, нам всім треба зараз бути гранично обережними, бо Росія і справді, відчуваючи неймовірні труднощі на міжнародному рівні, ставши після нападу на українські катери фактично ізгоєм для всіх цивілізованих держав, для вирівнювання ситуації, що склалася, готова на будь-які провокації з подальшим звинуваченням в цьому України. Вона може спланувати навіть диверсію з отруйними речовинами. А потім почати голосно кричати, мовляв, ми ж про це вже кричали без малого місяць.

Ось в цьому і полягає основна небезпека – чомусь адже вони "кричать". Не повні ж вони ідіоти (я не маю на увазі Басуріна і інших його "братів за розумом" з "Л/ДНР", там все гранично ясно). Я говорю про Захарову, чиновника високого рівня, яка працює на Кремль і за його планом. Ось тут можуть бути сюрпризи з новими "Новачками" і Солсбері в Маріуполі.

Автор: офіцер ЗСУ Анатолій Кравчук, спеціально для сайту "Сегодня"