Військові містечка на Дніпропетровщині залишилися без води

Через дірявий водопгін 10 тисяч жителів Дніпропетровщини вже другий тиждень – без води. Переважно це – військові з сім'ями. Цистернами бійці підвозять технічну, а ось з питною – біда. Доводиться або купувати бутильовану, або їздити до криниць.

Інна миє посуд водою, яку встигла набрати ще вчора. В її селищі Черкаське в водогоні – "посуха". На кухні черпає з відра. У ванній – з каністри і бутлів.

"У таких умовах купаємося. Мінімум 10 баклажок. І добре, якщо вода більш-менш чиста", – нарікає вона.

Воду цистернами підвозять військові.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

По 30 літрів кожен раз тягне додому Валентина. Каже – пощастило, що хоч привозять до самого під'їзду. Шкода тільки, що пити цю воду не можна.

Хоча і технічна, але розбирають швидко, – каже солдат, який розвозить воду. Таких машин – шість. А жителів у Черкаському – 4000 осіб.

"Коли вода закінчується – їдемо, заправляємося, і привозимо назад", – розповідає Валентин Пахомов, військовослужбовець

Воду набирають у старих свердловинах. Труби давно заіржавіли.

Звідси ж везуть і до військового гарнізону. У Черкаському базується 93-тя бригада. Влітку облаштували власне водосховище. З нього підвели воду до казарм.

"Знали, що буде така неприємність. Створено резервуари з технічною водою. І своїми насосами подаємо воду до кранів військовослужбовцям", – говорить Руслан Шевчук, в.о. командира 93-ої окремої механізованої бригади.

І миються бійці тільки по-фронтовому. У пересувних лазнях. Такими користуються на передовій. Всередині – душові та пральні.

"В автоматизованому режимі. Незалежно від того, є вода в гарнізоні чи ні. Люди, коли приходять з занять, з робіт, можуть прийти помитися і здійснити прання особистих речей", – говорить Сергій Мельников, начальник тилу 93-ої окремої механізованої бригади.

Колись жителям військових селищ воду постачали виключно зі свердловин. Тільки в Черкаському їх – 24. Тут і очищали. Але на початку дев'яностих труби під'єднали до загального водогону.

Веде він до каналу, який за 50 кілометрів від Черкаського. І давно вже зносився – латати діри комунальникам насилу вдається.

"У деяких місцях він зварюванню не підлягає. На сьогодні втрати води досягли 90%", – говорить Павло Николюкин, селищний голова Черкаського.

Єдиний вихід – замінити трубу. На це потрібно 170 млн гривень. Гроші просили в області. Однак чиновники, замість того, щоб ремонтувати, вирішили будувати новий водогін.

"Зробимо за два-три місяці проектну документацію, на новий водогін в 15 кілометрів. Це альтернативний вихід, добре, що він у нас є, ми виділимо кошти з обласного бюджету на будівництво цього водогону", – говорить Олександр Бондаренко, голова Дніпропетровської ОДА.

Роботи обіцяють розпочати вже навесні. А доти люди користуватимуться тільки привозною водою.

Раніше в Лисичанську через тривале відключення водопостачання оголосили надзвичайну ситуацію.

Раніше ми повідомляли, що на Луганщині 80 тисяч осіб залишилися без води через відключення від електропостачання трьох насосних станцій "Лисичанськводоканалу". Централізованого водопостачання позбулися центральна, південна частини Лисичанська, Привілля і Новодружеськ.