Влада робить все, щоб нові лиця не з'явилися

Коли мій син в три рочки пішов у садок, у нього відразу не склалися стосунки з літньою нянечкою Антонівною. Він її терпіти не міг, вона його теж недолюблювала, а виховательки обіцяли, що нянечка влітку піде на пенсію. Дитина ледве доходила до літа, і ми довго його заспокоювали: мовляв, після канікул з'явиться нова хороша нянечка. Але першою людиною, з якою ми з сином зіткнулися, знову переступивши поріг садочка, була Антонівна. У мене досі у вухах стоїть приречений вигук малюка: "Ось вона!".

Це я до того, що дуже хочеться перезавантаження влади, і почати її можна було б з влади на місцях. Але за яким би законом про місцеві вибори: чинним зараз законом Януковича-Портнова-Лавриновича або, якщо його приймуть, по новому, написаному політиками нинішньої коаліційної більшості – як би не проводилися вибори цієї осені, результат мені буде нагадувати ось цей сумний зойк "Ось вона!".

Основні проблеми місцевих виборів – підкуп і купівля голосів окремими кандидатами в округах і цілими партіями за списки, використання адмінресурсу, нерівність у доступі до ЗМІ – як не наважувалися старим законом, так не виключаються і новим законопроектом 2831-3.

Якщо кожне з так званих достоїнств законопроекту (типу відкритих списків) копнути глибше і, наприклад, уявити їх практичне втілення – будь-яке із них можна розбити в пух і прах.

Єдине, на мій погляд, гідність – це вибори мерів у два тури. Зізнаюся, мені б хотілося подивитися, як мій мер Віталій Кличко (який заявив, що "впевнений у своїй перемозі, навіть якщо буде три тури") святкуватиме тріумф, "нокаутувавши" суперника у другому. Ось тільки в минулий четвер в Раді прийняття нового закону зірвали. Кажуть, щоб Кличко отримав шанс перемогти вже в першому турі.

Проте не припиняються складні переговори, торги – за їх підсумками все-таки можуть встигнути узаконити і нову виборчу систему. А вона однозначно не дасть можливості сформуватися новим елітам на місцях. Здорового противаги центральній владі не з'явиться: новообрані будуть від неї залежати. А якщо восени ще й візьмуть запропоновані Конституційною комісією зміни до Конституції в частині децентралізації – такі вибори в місцеві органи самоврядування втрачають сенс. Влада докладає всіх зусиль для того, щоб законсервуватися.

Як не крути, а за новою виборчою системою місцеві вибори зможуть виграти навіть не всі партії парламентської більшості. Інші ж дві з половиною сотні політсил (йдеться тільки про партії) залишаться за бортом місцевих рад. Це буде війна товстих гаманців, які потягнуться в прохідні партії.

Гідним позапартійним кандидатам, які не хочуть асоціювати себе з політичними силами, але могли б працювати на благо територіальних громад, дорогу до місцевих рад закриють.

Якщо професіонали з активною громадянською позицією вирішать примкнути до партійного списку, то – згідно однієї з правок, внесеної в законопроект буквально в останній день перед запланованим другим читанням – тільки тієї партії, яка буде брати участь у виборах не менше ніж у дві третини рад по Україні. Тобто до кінця липня ця партія повинна бути зареєстрована в близько семисот районах і містах. Такі партії можна перерахувати на пальцях однієї руки, і туди масово понесуть свої заощадження всі грошові кандидати. І зрозуміло, хто в підсумку пройде.

Очевидне нехтування Конституцією України.

Стаття 36, частина четверта: "Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій".

Стаття 38, частина перша: "Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування".