Проблема брухту вирішується: влада та бізнес працюють спільно

На початку грудня парламент зробив важливий крок до подолання дефіциту брухту в Україні. Рада проголосувала за закон, який збільшує експортне мито на брухт з 58 євро/т до 180 євро/т. Парламентарям вдалося знайти компроміс між інтересами всіх учасників ринку: металургів, експортерів брухту та держави.

Тепер ухвалений парламентом закон очікує на підпис президента. Чим раніше це станеться, тим меншою буде ймовірність виникнення в галузі кризових ситуацій, пов'язаних із нестачею брухту на підприємствах. На жаль, влада сильно затягнула з ухваленням остаточного рішення. Із закликом запровадити тимчасовий мораторій на експорт брухту металургійні підприємства звернулися до уряду ще наприкінці вересня цього року. І спочатку Мінекономіки підготувало відповідний проєкт ухвали Кабміну, але його затвердження постійно відкладалося.

В результаті до кінця листопада запаси брухту на деяких металургійних підприємствах виснажилися до 4-5-денного рівня. Після їх використання заводи чекала зупинка, а працівників – звільнення. Тому рішення парламенту хоч і було дещо запізнілим, але все ж таки з'явилося вчасно, щоб врятувати вітчизняну металургію від кризи, що насувається. Зупинка підприємств могла боляче позначитися на українській економіці, адже металурги створюють 10% національного ВВП, забезпечують 25% експорту та 200 тис. робочих місць.

Чим раніше президент підпише закон про підвищення експортного мита на брухт, тим раніше металургійні підприємства зможуть стабілізувати свої запаси і гарантувати безперебійну роботу на 2022 рік. Крім того, Україна зможе розпочати виконання міжнародних кліматичних зобов'язань, взятих у рамках Паризької угоди. Використання брухту в металургійному виробництві є найдешевшим та найефективнішим інструментом декарбонізації. Кожна тонна металобрухту скорочує викиди СО2 на 1,5 т. Наразі держава також зацікавлена, щоб брухт не йшов з України.