Як Україні не наламати дров у питанні лісу

Вето президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні і шукати інші механізми для її покращення. Мусимо усвідомити кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%. Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%. На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Так, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько $0,5 млрд, а польський – перевищує $7 млрд.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…

Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна зберегти та примножити.