ЄС посилює умови СВАМ

Українську промисловість очікують додаткові труднощі після введення СВАМ. Про це стало відомо з доповіді, підготовленої провідним спікером зі СВАМ Комітету з питань довкілля Європарламенту Мохаммедом Шахімом. Згідно з доповіддю, у лютому 2022 року в ЄП та Комітеті відбудуться обговорення нових ініціатив, спрямованих на розширення дії СВАМ та посилення його умов. Якщо обговорення відбудуться успішно, то вже у квітні цього року новели можуть бути проголосовані у Європарламенті.

Що ж задумали європейські депутати та чиновники? По-перше, передбачається розширити дію CBAM на органічні хімічні речовини, полімери та водень, що імпортуються до Європейського Союзу. Раніше дія європейського "вуглецевого мита" поширювалася на цемент, добрива, чорні метали, сталь, алюміній та електроенергію. Зазначається, що оподаткуванню "митом" підлягають не тільки прямі викиди СО2, а й непрямі, які відбулися, наприклад, при виробництві електроенергії, що споживається.

По-друге, Євросоюз має намір посилити терміни надання безкоштовних квот на викиди, доступні в рамках ринку торгівлі квотами EU ETS у секторах, охоплених CBAM. Раніше планувалося, що їх буде скасовано у 2036 році, зараз пропонується перенести цю подію на 2028 рік. По-третє, ЄС хоче змінити тривалість перехідного періоду СВАМ, коли імпортери не мають фінансових зобов'язань. Згідно з новими пропозиціями, цей період розпочнеться з 2023 року і триватиме два роки замість трьох. Отже, з 2025 року СВАМ може запрацювати на повну силу.

По-четверте, комітет пропонує замість 27 національних органів створити єдиний регулюючий орган ЄС, який розглядатиме і перевірятиме CBAM-декларації та продаватиме CBAM-сертифікати імпортерам. По-п'яте, кошти, отримані від "вуглецевого мита", пропонується направити на фінансування заходів з декарбонізації у найменш розвинених країнах. Раніше ці кошти хотіли вкладати виключно у проєкти з декарбонізації у Євросоюзі. Очевидно, ЄС врахує жорстку критику СВАМ, яка прозвучала на екологічному саміті у Ґлазґо з боку країн із слабкою економікою.

Для українських виробників нові ініціативи Євросоюзу, швидше за все, обернуться додатковими втратами. За оцінкою експертів, у разі впровадження СВАМ за ціни квот на викиди СО2 у 55 євро/т, додаткові витрати українських металургів становитимуть 628 млн євро на рік, виробників хімічної продукції – 48 млн євро, цементу – 2,1 млн євро. Враховуючи, що влада не поспішає з декарбонізацією, залишається сподіватися лише на наших дипломатів, які намагатимуться довести європейським колегам потребу надання Україні особливих умов щодо СВАМ, оскільки "вуглецеве мито", на думку українського бізнесу, порушує умови Угоди про асоціацію України та Євросоюзу.