З новою Радою! Який парламент зрештою отримала Україна

Центральна виборча комісія України на засіданні в понеділок, 10 листопада, оголосила підсумки голосування в загальнодержавному багатомандатному окрузі. Одночасно з визнанням обраними всіх 225-ти кандидатів, що пройшли за партійними списками, члени Комісії фактично завершили роботу і по мажоритарниках. Зі 198-ми округів офіційно визначилися переможці парламентських перегонів в 196-ти.

Цієї цифри – 421 народний обранець – більш, ніж достатньо, щоб Верховна Рада VIII скликання могла вважатися легітимною і працездатною. Порожніми тимчасово залишаються лише два крісла (якщо не вважати, звичайно, недобрані через анексію Криму та окупацію Донбасу 27-ми мандатів) нардепів з Дніпропетровської (округ №38) та Житомирської (№63) областей. Можливість встановити переможців там допоможе вже тільки перерахунок – таке рішення судів. Втім, глава Центрвиборчкому Михайло Охендовський висловив надію, що в найближчому часі цей процес все ж завершиться, а ЦВК "продовжує чекати доставки двох протоколів з поміткою "уточнений".

І тоді і ці двоє зможуть приєднатися до своїх колег в нелегкій справі написання законів і натискання на кнопки – під куполом на вулиці Грушевського.

Треба зауважити, що зі справдженням надій у глави ЦВК нині непогано: Охендовський навіть не забув зауважити, що незважаючи на скептицизм, який звучав деколи щодо можливості його відомства укластися в прописаний законом термін і оголосити результати до 10 листопада включно, Центрвиборчком і встиг – і оголосив. На електронному табло було трохи більше 23 годин за київським часом.

Тепер у Центральній виборчій комісії є 5 днів, щоб оприлюднити ці ж підсумки в "Голосі України" та "Урядовому кур'єрі".

БІЛЬШІСТЬ . Найбільше мандатів у новому парламенті – у пропрезидентської сили. Набрав за партсписками 21,82% і який поступився сотій частки відсотка "Народному фронту" Арсенія Яценюка, Блок Петра Порошенка помітно посилився мажоритаркою. За висуванців гаранта в одномандатних округах голосували навіть охочіше. Разом – 132 депутатських крісла.

У чинного (і, досить імовірно, що й майбутнього) глави Кабміну і його соратників результат скромніший – 82 крісла (64 – за списком і 18 – по мажоритарці).

Третє місце у новачків нинішньої парламентської гонки – об'єднання "Самопоміч" львівського мера Андрія Садового: 32 мандати (31 і 1 відповідно). Опозиційний блок буде представлений 29-ма депутатами, двоє з яких здобули крісло в одномандатних округах. Олег Ляшко з його радикалами – 22 особи, причому, без єдиного одномандатника. У шостої і останньої партії, яка подолала бар'єр – "Батьківщини" буде 19 депутатів, з яких два пройшли в одноманадатних округах.

Крім того, 96 народних обранця домоглися свого без партійних прапорів – як самовисуванці, 7 парламентаріїв в регіонах зуміла провести "Свобода", яка "залишилася за бортом". По одному депутату буде також у "Сильної України" Сергія Тігіпка, у партії "Воля", об'єднання "Заступ" і у "Правого сектору". Останній буде представлений своїм лідером Дмитром Ярошем.

В'ЯЗНИЦІ І СТАЛІН . "Історичне" засідання Центрвиборчкому, треба зауважити, проходило в обстановці досить нервовій.

Багато спробували скористатися своїм останнім шансом повернути вислизаючий з рук депутатський мандат: так, що відправила на площу Лесі Українки значний десант юристів і нардепів, "Батьківщина" мала намір добитися справедливості в окрузі №182, що в Херсонській області.

Там екс-губернатор Юрій Одарченко поступився буквально кількома сотнями голосів президентському висуванцю Олександру Співаковському. Як запевнив журналістів і членів ЦВК Одарченко – виключно завдяки грубим фальсифікаціям на трьох спецділянках – в колонії, тюремній лікарні і СІЗО, де за немісцевих "зеків", що не мають ніякого права голосувати за одномандатників, просто "намалювали" результат.

Центрвиборчком, однак, доводам "Батьківщини" не послухав, залишивши перемогу за "порошенківцем".

Вельми знервовано проходило і визнання обраними останніх мажоритарників – "на солодке" ЦВК дісталися ті самі проблемні округи (у тому числі, №30, 50, 59, 60), які до останнього не могли визначитися з чесними результатами через мінування, погрози і скандали.

І хоча переможці в них були офіційно визнані, питання подекуди і раніше залишаються – в тому числі і у членів ЦВК.

"Підрахунок голосів виборців (подекуди) здійснювався в найкращих традиціях часів Сталіна, коли не важливо, як голосують, важливо, як рахують, – гнівно зауважила заступник голови ЦВК Ганна Усенко-Чорна під час прийняття підсумкового протоколу від ОВК №50, де, за даними спостерігачів Євген Геллер, який переміг, "намалював" собі чи не 10 тисяч голосів. – Я хочу привести лише окремі приклади, як не сильно ховаються фальсифікатори. За даними протоколів, які були направлені в ЦВК від кандидата Байсарова, різниця голосів виборців на дільниці №140220 склала 600 голосів, на наступній дільниці, 140223 – 500 голосів, 140 226 – 400 голосів, і так далі. Ніхто навіть не спромігся більш-менш приховати цифри. Обходилися круглими цифрами, щоб не помилитися при фальсифікації!"

Викликала в Усенко-Чорної питання і аномальна активність виборців у цьому окрузі – такої навіть за часів Януковича не було, а зараз в напіввоєнному Донбасі і стільки людей не живе.

І підсумку цілих кілька підсумкових протоколів про визнання результатів в проблемних округах були прийняті з "окремою думкою" від членів ЦВК. А юристи і кандидати, які посіли всі перші ряди, бажали наступного разу "зустрітися в прокуратурі".

"Президенти змінюються, а технології, схоже, залишаються!" – зауважив хтось сердито.

ПОЧАТОК . Але вибори відбулися. Залишилося дочекатися першого засідання. Раніше віце-прем'єр Володимир Гройсман заявив, що воно може відбутися 1 грудня. Кандидат від "Народного фронту" В'ячеслав Кириленко назвав напередодні іншу цифру – 2 грудня.

Але, в кожному разі, всі впевнені – статися це має якомога швидше: потрібен і новий Кабмін, і тим більше, новий бюджет.

"Адже треба якомога скоріше почати реалізовувати бюджетний процес 2015 року, а МВФ і Світовий банк також повинні розуміти, хто є їх партнерами в уряді. До того ж, затягування початку засідання означає політичну нестабільність, тому що до призначення уряду міністри в "підвішеному стані", в уряді немає першого віце-прем'єра, міністра економіки, міністра охорони здоров'я, і є великі питання до роботи інших міністрів", – каже політолог Костянтин Матвієнко.

Сприятливо це може позначитися і на простих українцях – принаймні, в обмінниках можуть з'явитися, нарешті, долари, – впевнений фінансовий аналітик Ерік Найман.

"Початок роботи законодавчої влади, поява працюючої парламентської більшості є реальним кроком для стабілізації валютного обмінного курсу. Це на сьогоднішній день ключова умова, до того ж, приїзд місії МВФ прив'язаний до призначення нового уряду. Долари після цього з'являться в обмінниках, бо вони є в країні – просто ті, у кого вони є, сидять і чекають політичної стабілізації", – упевнений Найман.