Чотири неймовірні історії з «КЛУБ 4 ЛАПИ»
Історія пана Ігора та чарівної собаки Дейзі
Власник Дейзі: Пан Ігор, пенсіонер, місто Львів
Власник Дейзі: Пан Ігор, пенсіонер, місто Львів
Так склалося, що у нас удома завжди були котики, був і собака – боксер Уран, але його згодом отруїли недобрі люди. Я дуже важко переживав той момент, але за декілька років наважився привести у дім добермана пінчера. Пес прожив 13 років, і його довелося усипити, так як він захворів і навіть осліпнув. Тоді я вирішив: більше ніяких собак, надто боляче з ними прощатися.
Згодом у дочки з'явився англійський тер'єр, і поки вони з чоловіком жили біля нас, я ходив гуляти з тим песиком, та незабаром діти переїхали. У мене є дві кішки, але глибоко в душі я все ж мріяв про пса.
Згодом у дочки з'явився англійський тер'єр, і поки вони з чоловіком жили біля нас, я ходив гуляти з тим песиком, та незабаром діти переїхали. У мене є дві кішки, але глибоко в душі я все ж мріяв про пса.
Love is – коли ви створені один для одного
І ось, одного дня мені зателефонувала старша дочка і сказала, що побачила оголошення: німецький спанієль шукає господаря. Собачка перебувала у львівському притулку. До речі, усіх тварин там стерилізують, прививають і навіть чіпують, однак у випадках, коли господарі для чотириногих безхатьок не знаходяться, їм доводиться жити на вулиці, так як притулок – тимчасовий.
Звісно ж, наступного дня я поїхав туди. Мою Дейзі дивилися інші люди, які теж планували її забрати, однак несподівано вирішили взяти іншу собаку. Мені пощастило, і я одразу забрав малу! Хоча, коли я прийшов у притулок, усі песики дивилися на мене величезними очиськами, немов благаючи, щоб їх забрали. Дуже важкий психологічно момент, занадто я чутлива людина.
Дейзі була для мене ідеальною і за розмірами (я не можу взяти добермана, хоча люблю великих собак), і за віком. Спочатку я дуже хвилювався, адже вдома на Дейзі чекали не лише ми з дружиною, але й ще двоє котиків, які спочатку були не надто раді її бачити. Проте пройшло зовсім трохи часу, і наші чотириногі потоваришували.
Дейзі була для мене ідеальною і за розмірами (я не можу взяти добермана, хоча люблю великих собак), і за віком. Спочатку я дуже хвилювався, адже вдома на Дейзі чекали не лише ми з дружиною, але й ще двоє котиків, які спочатку були не надто раді її бачити. Проте пройшло зовсім трохи часу, і наші чотириногі потоваришували.
Котопес, або як Дейзі смакує корм для котів
Красюня Дейзі любить попоїсти
Коли ми взяли Дейзі, їй був один рік, але бідолашна була дуже худорлявою і дикуватою. Я розумів, що собака жила у голоді і холоді. Одразу почав давати їй різні види корму від «Клубу 4 лапи». Зараз зупинилися на малокалорійному, бо я дуже прагнув відгодувати маля, і вона суттєво погладшала ☺
Цікаво, що Дейзі підкрадає корм у своїх друзів-котів, поки ніхто не бачить. Ми жартуємо з дружиною, що незабаром і нявкати почне!
Ясна річ, коли я прихожу додому з м'ясом, собача просить дати їй шматочок. Хоча цього не рекомендують, часом я піддаюся на «вмовляння». Та справжнє свято для Дейзі – коли я купую кисломолочний сир. Мала просто обожнює його, і коли бачить, що я приніс свіжий, мушу дати їй пару ложок. Дивно, але сир Дейзі полюбляє більше, аніж м'ясо.
Коли я снідаю, усі тварини сідають біля мене і, звісно, просять шматочок сиру чи ковбаси. Та я намагаюся реагувати на це якомога рідше. Наш постійний раціон – корм від «Клубу 4 лапи», який забезпечує збалансоване харчування.
Цікаво, що Дейзі підкрадає корм у своїх друзів-котів, поки ніхто не бачить. Ми жартуємо з дружиною, що незабаром і нявкати почне!
Ясна річ, коли я прихожу додому з м'ясом, собача просить дати їй шматочок. Хоча цього не рекомендують, часом я піддаюся на «вмовляння». Та справжнє свято для Дейзі – коли я купую кисломолочний сир. Мала просто обожнює його, і коли бачить, що я приніс свіжий, мушу дати їй пару ложок. Дивно, але сир Дейзі полюбляє більше, аніж м'ясо.
Коли я снідаю, усі тварини сідають біля мене і, звісно, просять шматочок сиру чи ковбаси. Та я намагаюся реагувати на це якомога рідше. Наш постійний раціон – корм від «Клубу 4 лапи», який забезпечує збалансоване харчування.
Наші ритуали
Щоранку ми вирушаємо на прогулянку. Дейзі – дуже терпляча, і ніколи мене не збудить. Мала підходить до мене лише після того, як пролунає будильник. Ми йдемо в парк, до речі, обов'язково зі спеціальними пакетами – завжди прибираємо за нашою улюбленицею.
Дейзі задає ритм, саме завдяки їй я щодня роблю достатню кількість кроків. Без неї я б точно не змусив себе вийти з дому.
Дейзі задає ритм, саме завдяки їй я щодня роблю достатню кількість кроків. Без неї я б точно не змусив себе вийти з дому.
Як і будь-яка чемна леді, наша Дейзі завжди виглядає достойно. Раз на місяць ми обов'язково відвідуємо собачого перукаря, який творить справжню магію. А колекції нашийників та поводків позаздрить будь-яка модниця!
Разом – веселіше!
Чи чемна наша Дейзі? Безумовно, поки я десь поряд. Інколи собача демонструє свій характер, може вивернути смітник, коли нас немає вдома. А нещодавно Дейзі «почитала» мої книжки з хірургії. Проте я розумію, що без таких речей нам було б сумно.
Майже одразу ми придбали для Дейзі іграшкову свинку, яка голосно пищить при натисканні. Спочатку собача не на жарт злякалося гучного звуку, однак зараз ця іграшка – її улюблена, як і тенісні м'ячики, бігати за ними Дейзі просто обожнює.
Знає тваринка і базові команди. Протягом місяця з Дейзі займався кінолог. Вона запросто дає лапу і виконує інші прохання, назвімо їх так. Ми не збираємося брати участь у виставках, мені головне, аби вона була слухняною. І вона дійсно слухняна! Коли я поряд, пам'ятаєте?
Тварини – як люди...
Я переконаний, що тварина копіює своїх господарів, демонструючи таким чином відданість і любов. Ми разом гуляємо, а це корисно як для Дейзі, так і для мене, разом дивимося телевізор, їздимо у справах, а іноді собача навіть з нами спить. Загалом, маємо спільні інтереси ☺
Ставлюся до тварин, як до людей. Різниці немає, а страждання непотрібні як людям, так і тваринам. Коли ви приділяєте увагу улюбленцю, він стає вам вдячним і проявляє свою відданість упродовж усього життя. Дейзі забезпечує нам емоційний комфорт, а ми намагаємося зробити її найщасливішою собакою на світі!
Я переконаний, що тварина копіює своїх господарів, демонструючи таким чином відданість і любов. Ми разом гуляємо, а це корисно як для Дейзі, так і для мене, разом дивимося телевізор, їздимо у справах, а іноді собача навіть з нами спить. Загалом, маємо спільні інтереси ☺
Ставлюся до тварин, як до людей. Різниці немає, а страждання непотрібні як людям, так і тваринам. Коли ви приділяєте увагу улюбленцю, він стає вам вдячним і проявляє свою відданість упродовж усього життя. Дейзі забезпечує нам емоційний комфорт, а ми намагаємося зробити її найщасливішою собакою на світі!
If a building becomes architecture, then it is art
Будьте здорові та щасливі! Ваша Дейзі